НОВА ЕНЕРГЕТИЧНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ ДО 2020 РОКУ:
БЕЗПЕКА, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ, КОНКУРЕНЦІЯ
1.3.2. Цільові завдання
Цільове завдання №1 (ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА
ЕНЕРГОЗАОЩАДЖЕННЯ +)
Забезпечення енергозаощадження шляхом реалізації програм
енергоефективності відповідно до Директив з енергоефективності та модернізації
житлового фонду ЄС. У поєднанні з нарощуванням видобутку традиційного газу,
а в перспективі – розробки покладів нетрадиційного газу, що дасть змогу
позбутися критичної залежності від імпорту енергоносіїв. На регіональному рівні
мають бути прийняті програми з енергозаощадження та використання місцевих
паливно-енергетичних ресурсів для отримання тепла, зокрема з біомаси.
Цільове завдання
№2 (IНТЕГРАЦІЯ+ )
Найбільш оптимальний сценарій інтеграції енергетичної інфраструктури
України в європейський енергетичний простір – через регіональну енергетичну
платформу Центрально-Східної Європи (на базі Вишеградської групи (V4)), що
стала формуватися після газової кризи 2006р. Вона достатньо ефективно розвиває
низку проектів, що підтримуються фінансово Європейською комісією і має на
меті зменшення ступеня вразливості країн регіону від енергетичних постачань зі
Сходу, підвищення рівня енергетичної безпеки через синергію зусиль.
Вишеградська четвірка розширює формат співпраці з сусідами за формулою V4+
та допомагає використовувати переваги партнерства з ЄС.
Членство в організаціях системних операторів мереж ENTSO-E і ENTSO-G,
інтеграції енергосистеми з сусідніми ринками – на першому етапі з
енергосистемою Молдови і, на другому етапі, інтеграція з синхронізованою
енергосистемою ЄС (ENTSO-E і ENTSO-G), спільна регуляторна політика,
вдосконалення законодавства, що регулює діяльність енергетичного сектору з
врахуванням вимог acquis communautaire – першочергові завдання інтеграції
української енергетики у єдиний правовий простір ЄС.
Інтеграція енергетичних ринків з відповідними ринками Молдови – це не
лише проміжний крок, а стратегічне рішення, що враховує потенційні вигоди для
обох сторін в різних видах диверсифікації, підвищення геополітичного статусу і
системи безпеки (нівелювання негативного фактору Придністров’я),
20
використання синергії та розвитку універсального ринкового середовища та
кращої практики регулювання.
Наступним безпосереднім кроком до інтеграції є розвиток взаємозв'язків з
тимчасовим (до повної синхронізації з ENTSO-E) застосуванням суміжних HVDC
блоків перетворення, які забезпечують передавання електроенергії в обох
напрямках між системами без необхідності синхронізації. Це повинно
забезпечити збільшення торгових потенціалів з комерційною вигодою та
інвестиційних перспектив, а також підвищення безпеки і надійності системи
енергопостачання в цілому. Та ж сама технологія (у тих же одиницях
перетворення постійного струму) в подальшому може бути застосована на
кордоні України з РФ і Білоруссю, як тільки синхронізація з ENTSO-E буде
завершена.
Цільове завдання №3 (ВУГЛЕВОДНІ+)
Скорочення споживання природного газу до рівня 40 млрд. куб. м/рік вже у
2015р. (проти 50 млрд. куб. м/рік у 2013р.) з одночасною диверсифікацією його
імпорту.
Споживання: 40 млрд. куб. м/рік = 20 млрд. куб. м/рік власного видобутку +
20 млрд. куб. м/рік імпорту.
Імпорт: 20 млрд. куб. м/рік = 5 млрд. куб. м/рік з РФ + 15 млрд. куб. м/рік
через ЄС.
Імпорт з ЄС: 15 млрд. куб. м/рік через Словаччину, Польщу, Угорщину.
Подальша імплементація механізмів прозорості у видобувній галузі.
Впровадження інноваційних технологій у нафтовидобутку та
нафтопереробці.
Цільове завдання №4 (ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА+ )
Першим кроком є завершення імплементації 3-го енергопакета ЄС задля
правового забезпечення ринку електроенергії в правовій системі України.
Виконання цього зобов'язання України за Договором про заснування
Енергетичного Співтовариства відкриває шлях для здійснення реформ і є
передумовою для подальшої інтеграції з ринком електроенергії ЄС та участі в
інших об'єднаннях ЄС. Для повноти реформи вимагається якнайшвидша
реструктуризація ДП «НЕК «Укренерго», яка передбачає поділ за видами
діяльності та продаж державних пакетів акцій енергогенеруючих підприємств
теплової енергетики.
21
Згодом, реалізація положень Закону України «Про засади функціонування
ринку електричної енергії України» має відбуватися одночасно з введенням до
цього закону додаткових змін, заснованих на рекомендаціях Енергетичного
Співтовариства, що забезпечить законодавчу базу для реформування ринку
електроенергії, демонополізації (усунення домінуючого становища одного
господарюючого суб'єкта), усунення перехресного субсидування, розроблення і
прийняття відповідного Закону про національного регулятора, розвиток
необхідних правил, впровадження умов і правил, необхідних для обміну енергією
та інтеграції з ENTSO-E тощо.
Диверсифікація постачання ядерного палива через розширення кооперації з
провідними світовими компаніями, збільшення запасів ядерного палива, відмова
від застарілих проектів добудови двох атомних енергоблоків Хмельницької АЕС
та створення заводу з виробництва ядерного палива на сучасній технологічній
базі неросійського походження. Будівництво Центрального сховища для
відпрацьованого ядерного палива. Будівництво нових атомних енергоблоків на
неросійській технологічній базі.
За погодженням ЄС, завдання декарбонізації упродовж наступного
п’ятирічного періоду не будуть першочерговими для України.
Немає коментарів:
Дописати коментар