В Україні відсутня достатня база стандартів для запровадження процедури сертифікації біопалива

Сьогодні в Україні використовують наступні документи в якості стандартів на тверде паливо:

•  ТУ «Паливо гранульоване»
• Технологічний регламент на виробництво брикетів і гранул паливних з лушпиння соняшнику.
• ТУ «Паливо з відходів деревини, сільськогосподарських культур гранульоване і брикетне»
• ГОСТ 3243-88. Дрова. Технічні умови. 
• ДСТУ 7124:2009 Лушпиння соняшнику пресоване гранульоване. Технічні умови
• ГОСТ 7657-84. Вугілля деревне. Технічні умови.
• ГОСТ 23246-78 Деревина здрібнена. Терміни та визначення .
• ДСТУ7123:2009 Лушпиння соняшнику. Технічні умови. 
•  ДСТУ 7124:2009 Лушпиння соняшнику пресоване гранульоване. Технічні умови                                              

   

                                                     

 Аналізуючи  перелік ми можемо констатувати , що дані документи регулюють лише первинні види біопалива – дрова, здрібнену деревину, лушпиння соняшнику, деревне вугілля. Цікавим лишається той факт, що більшість із них були прийняті у минулому. Покращені та найбільш перспективні продукти – пелети та брикети – майже не стандартизуються: є лише ТУ, що на практиці не виступають нормативним документом, а є лише складовою конструкційної чи технічної документації. Єдиний стандартизований продукт – гранули з лушпиння соняшнику. Проте, його норми, як і норми, прописані у ТУ «Паливо гранульоване» – значно нижчі, ніж норми ЄС, та характеризують здебільшого низькоякісне паливо.

На нашу думку це лише вершина "айсберга". Цілком логічним є врахування стандартів не лише для видів біопалива, а стандартів сертифікації ланцюгів постачання біомаси.

Маємо можливість коротко ознайомитися з деякими прикладами таких стандартів:

• Лісова́ наглядо́ва ра́да (англ. Forest Stewardship Council, FSC), ЛНР — незалежна, міжнародна заснована на членстві природоохоронна організація, метою якої є підтримка екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління світовими лісами. Вона допомагає зберігати лісові ресурси та знаходити рішення проблем, що виникають внаслідок недбалого лісогосподарювання. Дає можливість відслідковувати законне походження деревини для різних потреб.

Регламент ЄС та FSC використовують механізм налагодження ланцюга постачання продукції задля підтвердження тих чи інших аспектів походження деревини

• NTA 8080 є міжнародним стандартом, критеріїв стійкості для твердого, рідкого і газоподібного палива біомаси. Це добровільна угода, створена в широкій панелі зацікавлених сторін. Стійкість в широкому сенсі тут: крім питань зниження викидів CO2, таких, як землекористування, біологічне різноманіття та умов праці в даний час прослідковується весь ланцюг постачання.

Свідоцтво NTA 8080 показує, що компанії з біомаси виробляють, продають або  їх виробничий процес відповідає міжнародним критеріям сталого розвитку.

У 2013 році широка група зацікавлених сторін почалося з поновлення стандарту. У ньому розглядається ряд поточних питань, у тому числі вуглецю боргу, непрямі зміни в землекористуванні (ILUC) і каскадних біомаси. На основі консенсусу між зацікавленими сторонами ці питання переводяться (де це можливо) у вимоги сталого розвитку.